Захист у суді — це юридична діяльність, спрямована на представлення і захист інтересів та прав…
Захист у суді — це юридична діяльність, спрямована на представлення і захист інтересів та прав клієнта під час розгляду справи перед судом. Це включає підготовку доказів, аргументацію позиції клієнта, участь у судових процедурах та взаємодію з іншими сторонами справи з метою досягнення успішного результату для клієнта.
Види способів захисту цивільних прав та інтересів
Положеннями актів цивільного законодавства (ст. 16 ЦК) встановлюються такі способи захисту цивільних прав та інтересів:
визнання суб’єктивного права — застосовується тоді, коли наявність в особи визначеного суб’єктивного права піддається сумніву або оспорюється, заперечується, або є реальна загроза таких дій;
визнання правочину недійсним – являє собою окремий випадок реалізації такого способу захисту, як відновлення становища, що існувало до порушення права, тому що збігається з ним у правовій сутності. Найбільш очевидно це при приведенні сторін у первісне становище;
припинення дії, яка порушує право – застосовується в разі потреби припинити порушення права особи в майбутньому, тобто усунути перешкоди для здійснення права, створювані порушником, а також якщо порушення саме по собі не позбавляє особу суб’єктивного права, але заважає їй нормально його реалізувати. Має місце в триваючому правопорушенні;
відновлення становища, яке існувало до порушення – застосовується в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення.;
примусове виконання обов’язку в натурі – застосовується тоді, коли внаслідок існуючих між сторонами цивільних правовідносин зобов’язана особа повинна була передати визначену річ або виконати обов’язок особисто (по зобов’язаннях, де особистість боржника має істотне значення);
зміна або припинення правовідношення – застосовуються в тих випадках, коли правовідношення внаслідок вимог закону змінилося або припинилося, коли одна зі сторін систематично не виконує свої обов’язки, а також як «санкція» за недозволену поведінку;
відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди – застосовуються як у договірних, так і в позадоговірних відносинах при невиконанні (неналежному виконанні) зобов’язань або заподіянні шкоди. Як інші способи відшкодування майнової шкоди можна назвати оплату неустойки (установлення, визначення неустойки);
відшкодування моральної (немайнової) шкоди – застосовується при необхідності відшкодування (грішми, іншим майном або іншим способом) за фізичний біль і страждання, моральні страждання, приниження честі, гідності, ділової репутації внаслідок порушення прав особи;
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Як правило, особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Іноді спосіб захисту порушеного права та інтересу прямо визначений спеціальним законом, який регулює певне цивільне правовідношення.
Обрання належного способу захисту порушених прав: судова практика
Для судового захисту цивільного права або інтересу важливу роль відіграє належний та правильний спосіб захисту що обирається особою. Такий спосіб повинен відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання і бути максимально ефективним. Аналіз судової практики:
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Позивач не вказала, в чому полягає порушення її прав та позивач по суті не заперечує справжність свого підпису, а тому підстави для недійсності чи неукладеності оспорюваного договору відсутні.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.
Відсутність у договорі оренди землі, укладеному 05 грудня 2008 року, істотної умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним. Крім того, судом залишено поза увагою вимоги статті З ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно були порушені права позивача при укладенні договору у зв`язку з відсутністю в ньому зазначеної умови
Відповідно до вимог статті З ЦПК України й статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у договорі передбаченої статтею 15 Закону України «Про оренду землі» такої істотної умови, як умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суду слід з`ясувати чи дійсно порушено права орендодавця відсутністю такої умови, її істотність та в чому полягає порушення законних прав позивача.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.Суд зобов’язаний з’ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об’єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов’язань.
Позивач, у разі порушення його суб`єктивного права, може скористатись не будь-яким способом його відновлення, а лише тим, який як правило визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Чи довго судитися?
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. Як і раніше, процесуальні строки в нових ГПК, ЦПК та КАС України розділено на два види, ті що встановлені: 1) законом; та 2) судом. Законодавчим нововведенням є впровадження принципу розумності процесуального строку, яким повинен керуватися суд при встановленні строку для вчинення процесуальних дій. У нових кодексах визначено, що розумним є строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського, цивільного або адміністративного судочинства.
Основні групи процесуальних строків нових ГПК, ЦПК та КАС України однакові. Це стосується як строків, встановлених для відкриття провадження у справі, так і строків, що регламентують подальший «рух» справи по судовим інстанціям, у тому числі в різних формах судочинства. Так, в чинному процесуальному законодавстві (повністю або частково) встановлено однакові строки для відкриття провадження у справі – протягом 5 днів; повідомлення про дату судового засідання – завчасно, але не пізніше, ніж за 5 днів до засідання; для подачі доказів; розгляду справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях; для розгляду заяви про забезпечення позову; в справах про скасування рішень третейського суду та ін.
Приведенням вищевказаних груп процесуальних строків до тотожності були усунені раніше існуючі законодавчі передумови для відмінності строків здійснення однакових процесуальних дій в різних юрисдикціях. Тепер незалежно від того, в який суд (загальний, адміністративний або господарський) подано позов, строки його розгляду в позовному провадженні будуть однаковими. Встановлений в нових кодексах повний строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження становить 125 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на проведення підготовчого провадження, строк якого може бути продовжено ще на 30 днів, і 30 днів на розгляд справи по суті. Для спрощеного позовного провадження такий строк становить 65 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на розгляд справи. З цього слідує, що строки розгляду справ судами першої інстанції, загалом, стали більш тривалими. З іншого боку, всі перераховані строки розгляду справ у ГПК, ЦПК та КАС України вказано як граничні, виходити за які не можна. В цьому проявляється законодавча гарантія своєчасного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів особи, яка звернулася до суду за їх захистом. При цьому, в залежності від складності та конкретних обставин тієї чи іншої справи, остання може бути розглянута суддею швидше вищевказаних строків.
У яких випадках потрібна допомога судового адвоката?
Адвокат у судових спорах допомагає вирішувати наступні юридичні питання:
апеляційна скарга в адміністративній справі;
апеляційна скарга у кримінальній справі;
апеляційна скарга у цивільній справі;
апеляція ;
відкликання на позовну заяву;
досудове врегулювання спорів;
касаційна скарга;
касаційна скарга в адміністративній справі;
касаційна скарга у кримінальній справі;
касаційна скарга у цивільній справі;
оскарження адміністративної постанови;
оскарження апеляційного рішення;
оскарження вироку;
оскарження дій митних органів;
оскарження заочного рішення суду;
оскарження рішення Верховного Суду;
оскарження рішення суду;
оскарження судового наказу;
представлення інтересів у суді;
представництво інтересів потерпілого.
Юридична компанія ФЕМІДА – це надійний партнер у захисті інтересів у суді та вирішенні судових спорів. Досвідчені судові адвокати готові ефективно представити ваші права та забезпечити належний юридичний захист у будь-якому судовому процесі. Ми розуміємо значущість кожної справи та забазпечуємо індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Поділитись статтею:
Отримайте швидку та безкоштовну ознайомчу консультацію