04/02/2025
На підставі Сімейного кодексу України (стаття 199) батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, якщо…
На підставі Сімейного кодексу України (стаття 199) батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, якщо вони продовжують навчання після досягнення 18 років і потребують матеріальної допомоги. Цей обов’язок існує до досягнення дітьми 23 років.
Отже, навіть після того, як дитина стає повнолітньою, батьки не звільняються від фінансового забезпечення її утримання, якщо вона навчається. Судові рішення щодо стягнення аліментів на користь дитини до досягнення нею повноліття не дають права на автоматичне продовження стягнення після 18 років. У такому випадку, необхідно звертатися до суду з новою позовною заявою щодо стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Це правило закріплено в постановах Пленуму Верховного Суду та інших судових рішеннях. Таким чином, аліменти на утримання повнолітніх дітей можуть бути виплачені у добровільному або судовому порядку.
Сплати аліментів в добровільному порядку:
Ці методи надають можливість батькам самостійно домовлятися про виплату аліментів без судового втручання, але при цьому важливо дотримуватися визначених угодою умов.
Судовий порядок стягнення аліментів на дитину:
Згідно з частиною 3 статті 199 Сімейного кодексу України, право на подання позову щодо стягнення аліментів мають той з батьків, з якими проживає повнолітня дочка чи син, які продовжують навчання, а також самі повнолітні діти, які продовжують навчання.
У випадку подання позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі як третю особу повнолітню дочку чи сина, які продовжують навчатися, і на користь яких стягуються аліменти.
Позовна заява про стягнення аліментів може бути подана до суду за місцем реєстрації або проживання відповідача чи позивача, і при цьому не передбачає сплату судового збору (згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”).
Рішення суду щодо аліментів може бути винесено у формі стягнення грошової суми або у вигляді частки від доходу платника аліментів, і це рішення набирає чинності від дня пред’явлення позову, а не від дня закінчення судового процесу.
Розмір аліментів для повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, не має чітко визначених мінімальних або максимальних розмірів, і визначається на підставі представленої доказової бази у позовній заяві.
Суд при визначенні розміру аліментів враховує потреби дитини, вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, а також інші фактори, такі як стан здоров’я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність майна і грошових коштів.
Суд може врахувати обставини, такі як навчання у ВНЗ заочно, можливість працевлаштування повнолітньої дитини, або отримання нею доходів від інших джерел.
Отримання повнолітньою дитиною доходів, які перевищують прожитковий мінімум, не обов’язково свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі, і суд може врахувати ці обставини при винесенні рішення.
Суд також може звільнити батьків від обов’язку утримування дитини, якщо доходи дитини перевищують їхні власні та повністю задовольняють її потреби.
Період канікул під час навчання не вважається підставою для звільнення від обов’язку батьків утримувати повнолітніх дітей, оскільки цей час входить в загальний період навчання.
Право на утримання повнолітніми дітьми припиняється при досягненні ними 23 років, закінченні навчання чи відрахуванні з навчального закладу. Повторне навчання після цього віку може слугувати підставою для нового позову щодо стягнення аліментів.