06/03/2024
Трапляється, що один із батьків не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться здоров’ям,…
Трапляється, що один із батьків не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться здоров’ям, не допомагає фінансово, не виявляє жодного батьківського піклування без поважної на те причини. І тоді іншу сторону цікавить, які є підстави позбавлення батьківських прав.
Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, – в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.
Дане питання регулюється Цивільним кодексом, Сімейним кодексом. Згідно ст.164 СК України мати/ батько можуть бути позбавлені батьківських прав у випадку, якщо вони:
Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо.
Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Зазначаємо, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.
Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав – це ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Юридична компанія ФЕМІДА, за своїми плечами має багаторічну практику в категорії сімейного права, якщо Вам необхідна допомога у підготовці доказової бази, супроводі Вашої справи у суді або підготовці процесуальних документів, звертайтесь!