З яким питанням звернувся клієнт:

Чоловік клієнтки, який був пенсіонером та єдиним годувальником в її родині, помер. Коли вона звернулась до пенсійного фонду України (надалі – ПФУ) для оформлення пенсії по втраті годувальника, так як вона непрацездатна, їй було відмовлено в усній формі, з тих підстав, що її страховий стаж складає 13 років, що недостатній для призначення пенсії.

що ми зробили:

Ми, в свою чергу, проаналізували чинне законодавство та прийняли рішення взятись за справу. На першому етапі, ми зібрали повний пакет документів, написали вмотивовану заяву та направили до ПФУ. Через місяць отримали письмову відповідь, в якій отримали повторну відмову.

На наступному етапі, ми підготували адміністративний позов з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення ПФУ на підставі, ст. 46 Конституції України, ст. 44 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а основним аргументом стала ч.1 ст.36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій визначені умови призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв’язку з втратою годувальника – пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу, важливим в цьому контексті є досягнення особою пенсійного віку.

Адміністративний суд в погодився з аргументами викладеними в позовній заяві та дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

результат:

Таким чином, після набрання законної сили рішення суду почала отримувати пенсію по втраті годувальника, яка призначена їй довічно, а також отримала заборгованість яка утворилась за час розгляду справи.