З яким питанням звернувся клієнт:

Восени 2022 року до нас звернулася клієнтка з питанням розлучення, визначення місця проживання дитини та стягнення стягнення аліментів.

В шлюбі в них народилася донька. Подружнє життя між ними не склалося в зв`язку з постійними сварками, агресією з боку чоловіка та застосуванням до дружини фізичного насильства. З цих підстав шлюб фактично припинив своє існування. З серпня 2022 року, після чергової агресії чоловіка, вона разом з донькою переїхали проживати до матері за її адресою. 09.10.2022 року батько дитини, після прогулянки з дитиною викрав у клієнтки дворічну доньку та не повертає її матері, лише інколи дозволяє короткочасні побачення з дитиною. На той час малолітня дитина , насильно залишалась проживати з батьком. Батько самоправно, без згоди клієнтки забрав у неї малолітню дитину. В зв`язку з чим , звернулася до нас.

що ми зробили:

На підставі вищевикладеного було вирішеня подавати судовий наказ про стягнення аліментів, а далі вже позовну заяву про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Далі 06.12.2022 року батько дитини звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до про встановлення місця проживання дитини. 

На зустрічну позовну заяву було подано відзив, де були викладані усі заперечення про відмову в задоволення усіх зустрічних позовних вимог.

Була також залучена до процесу третя особа, Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві, а в подальшому була складена заява про обстеження житлових умов матері, де встановлюється місце проживання дитини

В судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради просив суд винести рішення, яке б відповідало інтересам дитини та висновку виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, як органу опіки піклування, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини 2020 року народження від 12.09.2023 року №246, який затверджено рішенням виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради від 12.09.2023 року, про доцільність визначити місце проживання дитини з матір’ю.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони припинили шлюбно-сімейні відносини через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, приймаючи до уваги, що сім`я в розумінні ч.2 ст.3 СК України, фактично припинила своє існування і формальне збереження шлюбу сторін буде суперечить правам та інтересам позивача, враховуючи той факт, що будь-які відомості які б спростовували зазначені позивачем докази і обставини у суду відсутні та надані не були, клієнтка категорично не погоджується на примирення, оскільки батько дитини вчиняє насильство щодо неї, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

результат:

Отже, враховуючи надані докази, а також те, що судом визначено місце проживання малолітньої доньки разом з матір`ю , суд приходить до висновку, що позовні вимоги клієнтки в частині стягнення аліментів з  на користь клієнтки та на утримання доньки у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.10.2022 року до досягнення дитиною повноліття також підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – задоволені.

Шлюб укладений 24 червня 2020 року Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) між актовий запис №70 – розірвати

Визначити місце проживання малолітньої дитини – задовольнити.