FEMIDA.OD.UA // Статьи

Написать письмо

Украинская Баннерная Сеть


	ВИМАГАННЯ ХАБАРА БУВАЄ НЕ ЗАВЖДИ /стаття в журналі “ Адвокат” № 1 за 2007 рік/ Відомо, що вимагання службовою особою хабара є однією з кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Оскільки кваліфікація дій обвинувачених і підсудних під час досу-дового слідства, а також при розгляді тієї чи іншої кримінальної справи в суді саме за цією ознакою є доволі розповсюдженою^ то автору цих рядків не раз доводилося чути з боку колег - адвокатів нарікання на те, що буцімто практично неможливо ні на стадії досудового слідства, ні на стадії розгляду кримінальної справи в суді домогтися виключення цієї ознаки з обсягу обвинувачення підзахисного, не кажучи вже про постановлення виправдувального вироку. В зв'язку з наведеним мимоволі виникає запитання: що являє собою вимагання службовою особою хабара як таке ? Відповідь на це запитання міститься в пункті 4 Примітки до ст. 368 КК України, а також в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво", де зазначено наступне. "Згідно з п. 4 примітки до ст. 368 КК вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар/, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів/. (Див. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004) за загальною редакцією Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка, офіційне видання, том 2, "Видавничий Дім "ІН Юре"", Київ, 2004 рік, стор. 177). На думку автора цих рядків, поняття "вимагання службовою особою хабара" характеризується наявністю хоча б одного з таких критеріїв: - погроза службової особи вчинити або не вчинювати з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам хабародавця; - створення службовою особою умов, за яких хабародавець вимушений дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Слід зазначити, що погроза службової особи вчинити певні дії або не вчинювати їх щодо хабародавця, а також створення службовою особою умов, які вимушують дати хабар, - повинні бути спрямовані на можливість заподіяння шкоди або запобігання шкідливим наслідкам не будь-яких, а лише законних прав і інтересів хабародавця/, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 6 травня 2003 року, - вимога службової особи про матеріальну винагороду за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів хабародавця, не може розглядатись як вимагання хабара. ( Див. Вісник Верховного Суду України № 5 за 2003 рік, стор. 21) Вищеозначені тези мають суто практичне значення тому, що їх положення тією чи іншою мірою, залежно від конкретних обставин кримінальної справи, можуть застосовуватись кожним адвокатом під час захисту інтересів клієнта як на стадії досудового слідства, так і під час розгляду кримінальної справи в суді. Виходячи з наведеного, автор має можливість його проілюструвати хоча б двома прикладами з власної адвокатської практики. Приклад перший. Три роки тому автору цих рядків довелось здійснювати захист інтересів клієнта Павленка (прізвище змінено) у кримінальній, справі на стадії досудового слідства. Клієнт Павленко, директор гуртожитку одного з одеських підприємств, був звинувачений органами досудового слідства в отриманні поєднаного з вимаганням хабара в сумі 250,00 грн., від громадянина Ніколова (прізвище змінено) за здійснення реєстрації його проживання і наступне поселення для проживання в, цьому ж гуртожитку. Оскільки Павленко не визнавав себе винним у вимаганні цієї суми від Ніколова, то на підтвердження позиції клієнта автору цих рядків довелось направити два письмових запити, зокрема: - в адресно - довідкову службу системи УМВС України в Одеській області щодо дати і конкретного місця реєстрації проживання Ніколова; - директору підприємства, якому був підпорядкований гуртожиток, щодо надіслання копії спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету про конкретну підставу надання жилої площі в цьому гуртожитку Ніколову з числа підстав, встановлених статтями 127-129 Житлового кодексу України. Проте з отриманих автором письмових відповідей вбачалось наступне. 1. Ніколов тривалий час був зареєстрований проживанням і фактично,проживав в одному із селищ, розташованих поблизу м. Одеси. 2. Будь-якого спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства про надання Ніколову жилої площі в цьому гуртожитку не виносилось тому, що він. з питаннями про, прийняття на роботу, навчання і поселення в зв'язку з цим в гуртожиток до адміністрації цього підприємства ніколи не звертався. Отримані автором цих рядків вищеозначені письмові відповіді в сукупності з текстом ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від Об травня 2003 року, а також з текстами статей 127-129 Житлового кодексу України стали підставою для складення і послідуючого заявлення обґрунтованого письмового клопотання в порядку ст. 219 КПК України про виключення ознаки вимагання хабара і перекваліфікацію дій клієнта Павленка з ч.2 на ч.1 ст. 368 КК України з урахуванням того, що він визнавав себе винним в отриманні хабара, оскільки сума отриманого від Ніколова хабара була вилучена в Павленка працівниками міліції безпосередньо після його передачі. Можна сказати, що для слідчого заявлене клопотання разом з доданими до нього документами було несподіваним і він задовольнив його частково: клопотання з доданими документами долучив до кримінальної справи, а в частині виключення ознаки вимагання хабара, і перекваліфікації дій клієнта Павленка з ч. 2 на ч.1 ст. 368 КК. України відмовив... Обставини склались так, що автору цих рядків з об'єктивних причин не довелось далі здійснювати захист клієнта Павленка по згаданій кримінальній справі в суді, однак через досить тривалий проміжок часу до адвокатського офісу завітав клієнт Павленко для того, щоб подякувати за захист... на досудовому слідстві. Під час розмови з Павленком виявилось, що при розгляді його кримінальної справи в суді підтримуючий державне обвинувачення прокурор, використовуючи долучені до кримінальної справи матеріали раніш заявленого автором цих рядків клопотання, на які в судовому засіданні посилався Павленко, виніс постанову в порядку ст. 277 КПК України про зміну обвинувачення шляхом перекваліфікації його дій з ч. 2 на ч.1 ст. 368 КК України, внаслідок чого судом постановлений вирок за ч.і ст. 368 КК України, а клієнту Павленку було призначено покарання, не пов'язане з позбавленням волі... Приклад другий. Приблизно півтора року тому . автору цих рядків довелось здійснювати захист інтересів клієнта .Ковальової (прізвище змінено) у кримінальній справі в суді першої інстанції. На стадії досудового слідства по цій кримінальній справі будь-якого захисника у Ковальової не було. Клієнт. Ковальова, кандидат технічних наук, доцент кафедри одного з численних вузів м. Одеси, звинувачувалась в отриманні поєднаного з вимаганням, хабара в сумі 50 доларів США у студентки Аракелян ( прізвище змінено) за захист курсової роботи і складення іспиту з опору матеріалів. Сама клієнт Ковальова не визнавала себе винною, посилаючись на те, що ніяких грошей від студентки Аракелян вона не отримувала тому, що ці гроші за домовленістю між ними фактично отримав її син Олексій (ім'я змінено) - тесля одної з будівельних фірм м. Одеси, котрий і був затриманий з ними на вулиці біля вузу працівниками міліції одразу ж після їх передачі. Слід зазначити, що син клієнта Ковальової - Ковальов Олексій (прізвище та ім'я змінено), тесля одної з будівельних фірм м. Одеси теж притягувався до кримінальної відповідальності в цій же кримінальній справі як службова особа за ч. 2 ст. 368 КК України, тобто отримання хабара, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара: будь - якого захисника у нього ні на досудовому слідстві, ні під час судового розгляду кримінальної справи не було. Вивчаючи матеріали кримінальної справи і готуючись до захисту клієнта Ковальової в судовому засіданні, автор цих рядків звернув увагу на показання, які були дані під час досудового слідства одним із свідків з числа викладачів цього ж вузу. Означені показання містили посилання на те, що студентка Аракелян під час навчання у вузі постійно має академічну заборгованість не тільки з опору матеріалів, а й з низки Інших предметів, оскільки доволі часто пропускає лекції, семінари, практикуми та інші форми навчання без поважних причин. Враховуючи наведені обставини, автором цих рядків був направлений письмовий запит на ім'я ректора згаданого вузу, який містив прохання надати відомості про наявність чи відсутність академічної заборгованості у студентки Аракелян, можливість чи неможливість її допущення до захисту курсової роботи і складення іспиту з опору матеріалів. З отриманої відповіді вбачалось, що студентка Аракелян постійно мала перехідну академічну заборгованість не по одній, а одразу з п'яти дисциплін, у зв'язку з чим не могла бути допущеною ні до захисту курсової роботи, ні до складення іспиту з опору матеріалів. Більш того, з причини академічної неуспішності згадана студентка була переведена в цьому ж вузі на заочну форму навчання. При цьому слід відзначити, що вищенаведені події відбувалися задовго до моменту так званого отримання хабара клієнтом Ковальовою, "поєднаного з вимаганням". Використовуючи отримані відомості, автором цих рядків під час судового слідства було заявлено письмове клопотання в порядку ст. 266 КПК України про їх долучення до матеріалів кримінальної справи разом з текстом ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 6 травня 2003 року, про зміну обвинувачення підзахисній Ковальовій шляхом .перекваліфікації її дій з ч.2 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 368 КК України, враховуючи те, що вона визнавала на досудовому слідстві і в суді факт існування домовленості на отримання цих грошей від студентки Аракелян її сином, а також про постановлення виправдувального вироку за ч. 2 ст. 368 КК України щодо її сина Олексія Ковальова, тому що він, будучи теслею, не являється службовою особою, а відтак не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Слід зазначити, що підтримуючий державне обвинувачення прокурор після цього клопотання, частково задоволеного судом, опинився в доволі скрутній ситуації, збагнувши наявність реальної можливості постановлення судом виправдувального вироку щодо сина підзахисної - Олексія Ковальова. Враховуючи всі ці обставини, прокурор був вимушений винести постанову в порядку ст: 277 КПК України про зміну пред'явленого обвинувачення клієнту Ковальової шляхом перекваліфікації її дій з ч.2 ст. 368 КК України на ч.1 ст.15, ст. 368 ч.1 КК України, а також про зміну пред'явленого обвинувачення її сину Олексію Ковальову шляхом перекваліфікації його дій з ч.2 ст. 368 КК України на ч 5. ст. 27, ч.1 ст. 15, 368 ч.1 КК України... Вищеозначена позиція прокурора надала автору цих рядків можливість заявити суду ще одне клопотання в порядку ст. 266 КПК України про застосування до клієнта Ковальової і її сина, положень Закону України від 31 травня 2005 року №2591-1У "Про амністію"... Підсумком цієї справи було те, що суд виніс постанову про перекваліфікацію дій клієнта. Ковальової з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 368 КК України, про перекваліфікацію дій її сина Олексія Ковальова з ч.2 ст. 368 КК України нач-5. ст. 27,ч.1 ст. 15, 368 ч.і КК України з одночасним закриттям кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 4 КПК України шляхом застосування до кожного з них Закону України від 31 травня 2005 року №259І-ІУ "Про амністію"... Підсумовуючи наведене, можна впевнено сказати, що вимагання хабара буває не завжди. адвокат Андрій Чебаненко м.Одеса.


Главная		Профиль		Статьи		Обо мне		Контакты		Ссылки

Webmaster

© 2003 Сайт адвоката Чебаненко Андрея Николаевича